В регіоні  є багато технічних пам'яток, які включені в списки технічних пам'ятників. Їх стан  досить сильно відрізняється один від одного, багато з них потребує ремонту.

Рідкісний мотузяний міст в Птрукші

Міст з'єднує села Ботяни і Птрукша через річку Латорицю і знаходиться в експлуатації з 1968 року. Міст, який своїми руками в 50-х роках минулого століття збудували птрукшанці є дуже популярний і сьогодні. Він служить в якості коротшого шляху до залізничної станції в Чорна-над-Тисою. Тут стикаються не тільки Медзибродже з Ужанською долиною, а також три країни - Словаччина, Україна і Угорщина. Підвісний міст довжиною 45 метрів, шириною один метр,  складається з дерев'яних дощок, перекинутий через річку Латориця на висоті 7 метрів. У 1968 році міст був перебудований місцевими робітниками, які хотіли скоротити свій шлях до місця праці на залізничній перевалочній станції в Чорній-над-Тисою. Залізниця була єдиним роботодавцем в районі. Сьогодні міст використовують також і велосипедисти з Угорщини, Словаччини, Чехії та України.

Zobraziť na mape

Залишки вузькоколійки в Реметських Гамрох

Близько 100 років тому почали свою історію Вігорлатські лісові вузькоколійки. Вони використовувались для транспортування карпатського лісу, деревного вугілля або залізних виробів. Їх експлуатація тривала до 70-х років 20-го століття. Найдовша гілка була завдовжки 43 км і вела від Михайловець через Реметські Гамри до озера Морське Око. По всіх Карпатах було протягнуто до 10 000 км лісових колій. Така щільна мережа маршрутів для вивозу деревини не має аналогів ніде в світі. У районі Вігорлату використовувалося 150 км лісових доріг.

Вузькоколійна лісова залізниця спочатку служила для відвозу багатіїв до мисливського будиночоку біля озера Морське око, а вже значно пізніше для звозу деревини на лісопильний завод в Реметських Гамрох. З 1922 по 1924 колії були відремонтовані і продовжені до Михайловців.

У селі є моторизований паровоз і два вагони (кланічак - спеціальний вагон для звозу дерева).

Zobraziť na mape

Кам'яні мости в Трнаві на Лаборці

Кам'яні мости досі виконують свої функціїї. Вони зареєстровані в Центральному переліку технічних пам'ятників Словацької Респупліки.

Підземні підвали в регіоні Токай

Підземні підвали, які розташовані в селах Мала Трня, Велика Трня і Вінічкі являються типовими підземними підвалами виритими у  вулканічній породі в 1567 році. У Великій Трні є 27 входів до історичних винних підвалів з підземними тунелями. Підвали з прилеглими територіями зареєстровано як національні пам'ятники культури Словацької Республіки. Спочатку вони служили притулком від набігів солдатів Османської імперії. Сьогодні вони служать своєрідною формою зберігання і довгострокового старіння вина при постійній температурі протягом всього року. На арках підвалів, завдяки випарюванню вина з дерев'яних бочок, утворюється благородна пліснява, яка є основою пеніциліну.

Водяні млини

В даний час, водяні млини в селах Вишня Рибниця, Гнійне, Єнковці і Русковці та водяна лісопильня являються національними культурними пам'ятками, завдяки збереженю первинної архітектури і складних технічних устаткувань. У млина в Русковцях збереглася турбіна (від р. 1589 року), він  також частково використовується як частина малої ГЕС. Млин в Поздішовцях, побудований приблизно в першій третині 19-го століття, в даний час не використовується. Водяний млин в селі Гнійне не використовувався. Водяний млин в Вишній Рибниці був побудований в 1947 році також не використовується.